Національно-патріотичне виховання

Цільова соціальна Програма національно-патріотичного виховання в Донецькій області на 2021-2025 роки


План заходів на 2020 рік з реалізації Програми НПВ


Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 12 липня 2016 року № 579 


Міжнародний день рідної мови

Щорічно 21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови – свято, яке проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року для сприяння мовній і культурній різноманітності і багатомовності. Національно-патріотичне виховання
Національно-патріотичне вихованняМова є унікальною живою спадщиною, вона дозволяє дати визначення культурі, природі, історії, роду людському і його родоводу. Головна мета цього дня – підтримати самобутність і важливість кожної мови для народу.
З нагоди святкування дня рідної мови студенти групи 1БО-20 взяли участь в заході ” Відкрий для себе поетичне слово…”. Інтерес до традицій, можливість передати співрозмовникові свої думки і почуття, переконати використовувати правильну лексику, виразне декламування віршів – усе це є важливим кроком у захисті культури і зберіганні поваги до мови.


Привітання з Днем Державного Герба України

Сьогодні в Україні відзначають День Державного Герба. 29 років тому, 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба.

Державний Герб України є одним з офіційних символів поряд з прапором, гімном та Конституцією. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, уособлює нашу єдність, зв’язує між собою покоління українців.

Цінуймо своє та шануймо наші символи!

Національно-патріотичне виховання

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

Цього дня ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Національно-патріотичне виховання
Національно-патріотичне виховання

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому.

Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими педагогів та студентів Селидівського гірничого технікуму.


До 150-річчя від дня народження Лесі Українки: поетеси, драматурга та громадсько-політичного діяча

5 вражаючих фактів із життя Лесі Українки

Дитинство із татом у декреті

Тато у декреті – це насправді досі рідкість для українських реалій. Проте для родини Олени Пчілки та Петра Косача це було нормою ще наприкінці ХІХ століття. Ще 150 років тому їх сім’я мала традиції та ролі, які зараз є звичними для європейських країн.

Адже коли в подружжя народилася Лариса (справжнє ім’я Лесі Українки), Олена Пчілка занедужала на анемію, тож молока для немовляти не вистачало. Тому вона поїхала лікуватися в Європу на пів року.

А Петро Косач залишився вдома з двома маленькими дітьми. І щоб належно за ними доглядати, він узяв відпустку на роботі і самостійно годував Лесю коров’ячим молоком, розведеним з водою.

Леся Українка навчалася дистанційно

Усі діти подружжя Косачів отримували початкову освіту вдома. Для них письменниця та перекладачка Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури.

До того ж, про домашнє навчання в родині Косачів писала у спогадах наймолодша сестра Лесі Українки, Ізидора: “Олена Пчілка коли вчила когось зі своїх дітей чогось (рідної чи чужої мови), то ставила великі вимоги, а водночас за різні дитячі пустощі і провини не карала”.

Тому педагогічні погляди Пчілки близькі за духом до реформи НУШ із пріоритетом відповідальності, а не примусу. Після такої домашньої підготовки брати та сестри Лариси продовжували навчання в гімназіях.

Письменниця захоплювалася культурою Давнього Сходу

Сучасні підлітки практикують йогу та медитації, ходять на майстер-класи з мехенді та планують ретріти (період особистого чи групового усамітнення для духовної чи психологічної роботи над собою) тощо.

Так само Леся Українка захоплювалася культурою Давнього Сходу, і робила це з притаманною їй глибиною та ґрунтовністю. У 19 років вона вирішила написати підручник з історії східних народів для дітей.

У листі до свого дядька Михайла Драгоманова письменниця писала: “Одно лиш мене тішить, що вже наші люди зачинають більше думати про власну освіту, а не вдовольняються самою казенною наукою…” Невдовзі Драгоманов стане для Лесі тим, кого ми б сьогодні назвали ментором: у листах він дає своїй племінниці методичні поради для написання підручнику.

Вийшла заміж попри спротив матері

Бунтарський дух Лесі Українки також поєднує її з сучасними підлітками. Адже іти проти усталених норм та поглядів батьків Леся не боялась. Вона ще у 1901 році зблизилася із Климентом Квіткою, правознавцем, етнографом та фольклористом. Він був на 9 років молодшим від поетеси і зовсім без статків.

Сьогодні ми б назвали ці стосунки цивільним шлюбом, який тривав близько 5 років, аж поки Леся та Климент обвінчалися у 1907 році. Тоді її мама Олена Пчілка була проти цього шлюбу, тому вінчання пройшло без свідків і гостей.

Цікаво, що про вінчання Леся Українка сповістила батьків листом. Подружжя навіть відмовилося від фінансової допомоги Косачів.

Труну з тілом поетеси несли 6 жінок

Леся Українка померла у Сурамі (селищі в Грузії) у 1913 році. Поховання в Києві проходило під суворим наглядом кінної поліції.

Тоді влада боялася, що похорон може перетворитися на національний мітинг, тому заборонили прощальні промови та перечитали написи на поховальних вінках. Попри це провести поетесу в останню путь зібралися сотні киян.
А перед самим Байковим кладовищем труну на плечах взялися нести 6 жінок – подруги письменниці та відомі українські діячки. За спогадами учасників поховання, натовп ще довго стояв біля могили поетки, виказуючи тим самим протест проти заборони промов.

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя.

Бій під Крутами відбувся на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Він тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва у складі близько чотирьох сотень вояків.

В березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. Після цього про подвиг молоді під Крутами було забуто на більш як 70 років. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками. Лише 2006 року на місці бою під Крутами встановлено пам’ятник.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

Національно-патріотичне виховання